Пролежні: стадії, лікування та профілактика вдома

Пролежні — одна з найпоширеніших проблем у лежачих пацієнтів. За даними ВООЗ, до 20% госпіталізованих хворих стикаються з пролежнями різного ступеня. Рання діагностика та правильний догляд здатні запобігти серйозним ускладненням.

Стадії пролежнів

I стадія — почервоніння, яке не блідне при натисканні пальцем. Шкіра ще ціла, ділянка може бути теплішою, щільнішою або болючою. На темній шкірі колір видно погано, тому орієнтуються на щільність, температуру й біль. Стадія повністю оборотна: достатньо зняти навантаження із зони.

II стадія — часткове ушкодження шкіри: поверхнева рана з рожево-червоним вологим дном або цілий пухир із прозорим вмістом. Підшкірного жиру не видно, мертвих тканин немає. Під правильною пов'язкою загоюється за 1–3 тижні — за умови, що тиск із зони прибрано.

III стадія — ушкодження на всю товщину шкіри, у рані видно підшкірний жир. Виглядає як кратер, часто з підритими краями й кишенями під шкірою, глибина яких більша, ніж здається зовні. М'язи, сухожилля та кістки ще не оголені.

IV стадія — рана доходить до м'яза, сухожилля або кістки. Головний ризик тут — остеомієліт, запалення кістки під раною. Лікування хірургічне й довге, місяцями.

Ще два стани номера не мають, але зустрічаються часто:

Некласифікований пролежень — дно рани закрите щільним струпом або нальотом фібрину, і справжня глибина не проглядається. Стадію визначають лише після того, як мертві тканини прибрано.

Глибоке ушкодження тканин — стійка багряна чи темно-червона пляма або пухир із кров'янистим вмістом на цілій шкірі. Зовні схоже на I стадію, але некроз уже йде в глибині, під шкірою. Такий пролежень за кілька днів здатен розкритися одразу глибокою раною.

Як лікують кожну стадію

I стадія. Лікування тут — це розвантаження. Зону повністю виключають із циклу перевертань, шкіру тримають сухою, зверху — бар'єрний крем. Червону пляму не масажують: тканини під нею вже пошкоджені, і масаж додає травми.

II стадія. Рану промивають фізрозчином і закривають гідроколоїдною або гідрогелевою пов'язкою, щоб вона гоїлася у вологому середовищі. Зеленка, йод і спирт тут працюють проти пацієнта — вони припікають молоді тканини.

III–IV стадія. Спершу треба прибрати нежиттєздатні тканини — це некректомія, і робить її хірург. Поки в рані лежить мертвий субстрат, вона не загоїться під жодною маззю. Далі пов'язку підбирають за характером виділень: альгінатні на вологу рану, губчасті на помірні виділення. При великому дефекті додають VAC-терапію, яка стягує краї й прибирає ексудат; якщо рана не рухається місяцями, до неї додають PRP-терапію.

Профілактика

Профілактика зводиться до щоденної роботи: зміна положення кожні дві години, суха шкіра, білок у раціоні й огляд зон ризику двічі на день. Ми розібрали її окремою статтею — з точками тиску по кожному положенню тіла й типовими помилками догляду: профілактика пролежнів у лежачого пацієнта.

Харчування та загоєння

Правильне харчування — важливий, але часто недооцінений фактор у лікуванні пролежнів. Дефіцит білка значно уповільнює регенерацію тканин. Лежачому пацієнту необхідно отримувати не менше 1,2–1,5 г білка на кілограм маси тіла на добу — це м'ясо, риба, яйця, сир, бобові. При зниженому апетиті допомагають спеціальні поживні суміші (ентеральне харчування).

Вітаміни С та А безпосередньо впливають на синтез колагену і швидкість загоєння. Цинк підтримує імунну відповідь та цілісність шкіри. Зневоднення також погіршує стан тканин — пацієнт повинен випивати не менше 1,5 л рідини на добу, якщо немає обмежень від лікаря.

Обробка та перев'язка пролежня

Пролежні I–II стадії можна обробляти вдома: промийте рану фізрозчином або хлоргексидином, нанесіть ранозагоювальну мазь та накладіть стерильну пов'язку. Сучасні гідрогелеві та альгінатні пов'язки створюють оптимальне вологе середовище для загоєння і змінюються рідше, ніж звичайні марлеві. Для лежачих пацієнтів із хронічними ранами регулярний виклик медсестри додому забезпечує професійний догляд без транспортування.

Коли викликати хірурга

Підсумок

Пролежні — це серйозна проблема, але при системному підході вона піддається контролю. Регулярна зміна положення, правильне харчування, гігієна шкіри та своєчасна професійна обробка ран — ось чотири стовпи профілактики та лікування. Якщо пролежень вже з'явився, не зволікайте з оглядом хірурга: на ранніх стадіях повне загоєння можливе за 2–4 тижні, тоді як запущені випадки потребують місяців лікування.