Карбункул: чим небезпечний і чому потрібна операція

Карбункул часто називають «великим чиряком», і саме через це з ним зволікають. Насправді це інша хвороба: не одне вогнище, а кілька злитих між собою, з некрозом тканин, високою температурою і реальним ризиком сепсису. Гріти його, проколювати чи чекати, поки «саме прорве», не можна.

Що таке карбункул

Карбункул — це гостре гнійно-некротичне запалення кількох сусідніх волосяних фолікулів і сальних залоз одночасно, яке швидко переходить на підшкірну клітковину. Збудник у більшості випадків той самий, що й при фурункулі, — золотистий стафілокок, іноді в асоціації зі стрептококом.

Ключова відмінність — у масштабі й глибині. Фурункул має один некротичний стрижень і чіткі межі. Карбункул утворює суцільний інфільтрат діаметром від 5 до 10 см і більше, з кількома отворами, з яких сочиться гній, а тканини всередині відмирають.

Улюблена локалізація — задня поверхня шиї, міжлопаткова ділянка, поперек, сідниці, стегна. Тобто місця, де шкіра щільна, товста і постійно тертиметься об комір або пояс.

Фурункул чи карбункул: як відрізнити

• Кількість вогнищ. Фурункул — одне. Карбункул — кілька злитих між собою.
• Розмір. Фурункул зазвичай до 2–3 см, карбункул — від 5 см і більше.
• Некроз. У фурункула відмирає лише стрижень, у карбункула — обширна зона тканин.
• Температура. При фурункулі часто відсутня, при карбункулі — 38–39°C з ознобом.
• Загальний стан. Фурункул на самопочуття майже не впливає; при карбункулі є слабкість, головний біль, нудота.

Якщо ви дивитесь на щільний багряний інфільтрат із кількома гнійними точками, а до цього додалась температура — це майже напевно карбункул. Детальніше про «молодшого брата» цієї хвороби — у статті про фурункул і його ускладнення.

Симптоми за стадіями

Перші 1–2 доби. Кілька окремих болючих вузликів, які швидко зливаються в один щільний інфільтрат. Шкіра над ним багрово-синюшна, гаряча, напружена.

3–5 доба. На поверхні з'являються кілька отворів — картина, яку в хірургії описують як «сито»: з кожного отвору виділяється густий гній із сіро-зеленими некротичними масами. Біль розпираючий, постійний, посилюється при найменшому русі.

Далі. Після відходження некрозу утворюється велика глибока рана з нерівними краями. Без хірургічної допомоги вона очищується повільно і часто ускладнюється.

Паралельно завжди страждає загальний стан: температура 38–39°C, озноб, слабкість, втрата апетиту, іноді сплутаність свідомості в літніх пацієнтів.

Чому це небезпечніше, ніж здається

Карбункул — одна з небагатьох гнійних патологій шкіри, яка регулярно призводить до життєзагрозливих ускладнень:

• Флегмона — гній виходить за межі вогнища і розповзається по фасціальних просторах без чітких меж.
• Тромбофлебіт і лімфангіт — запалення переходить на судини.
• Сепсис — генералізація інфекції. Ризик найвищий у пацієнтів із діабетом і в літньому віці.
• Гнійний менінгіт — при локалізації на обличчі та шиї, через венозний відтік у бік синусів мозку.
• Медіастиніт — рідкісне, але вкрай тяжке ускладнення карбункула шиї.

Окремо про цукровий діабет. У діабетиків карбункул зустрічається значно частіше, розвивається швидше і майже завжди потребує ширшого розкриття. Високий рівень глюкози одночасно годує бактерії та пригнічує роботу нейтрофілів — імунна відповідь фактично не спрацьовує. Будь-яке гнійне вогнище у пацієнта з діабетом — привід звернутися до хірурга в перші ж дні.

Чого не можна робити

Не гріти. Компреси, грілки, «прогрівання сіллю» пришвидшують розплавлення тканин і допомагають інфекції поширитися глибше.

Не проколювати і не видавлювати. Гній під тиском піде не назовні, а в клітковину. Це прямий шлях до флегмони.

Не мазати іхтіолом чи маззю Вишневського «до прориву». Ці засоби створюють плівку, під якою гній накопичується, а поверхня виглядає оманливо спокійною.

Не приймати антибіотики самостійно. Без евакуації гною антибіотик не працює — він просто змазує клінічну картину і відтерміновує правильне лікування.

Як лікує хірург

Карбункул — це майже завжди хірургічний діагноз. Консервативно вдається обійтися лише в перші дві доби, поки немає некрозу.

Втручання виконується під місцевою анестезією і зазвичай займає 20–40 хвилин:

1. 1Знеболення тканин навколо вогнища.
2. 2Широкий хрестоподібний розріз через увесь інфільтрат — на відміну від фурункула, точкового розтину тут недостатньо.
3. 3Висічення некротизованих тканин до здорових.
4. 4Ревізія кишень і затіків, промивання антисептиком.
5. 5Дренування порожнини — рану залишають відкритою, щоб вона очищалась ізсередини.
6. 6Пов'язка з водорозчинною маззю.

Далі — щоденні перев'язки перші 5–7 днів, антибактеріальна терапія за результатом посіву, контроль глюкози при діабеті. Весь цикл лікування гнійних процесів наша команда проводить удома; госпіталізація потрібна лише при ознаках сепсису або дуже великих вогнищах.

Рана після карбункула загоюється вторинним натягом — довше, ніж після фурункула, зазвичай 3–5 тижнів. На цьому етапі важлива регулярність перев'язок, тому багато пацієнтів замовляють виїзд медсестри на весь період загоєння.

Підсумок

Карбункул відрізняється від фурункула не розміром, а глибиною ураження та системною реакцією організму. Якщо є щільний багряний інфільтрат із кількома гнійними отворами й температура — потрібне хірургічне розкриття, а не мазі й компреси. Чим раніше евакуйовано гній, тим менший обсяг втручання і тим менший рубець.