Гідраденіт: чому «сучаче вим'я» повертається знову

Спочатку в пахві з'явився один болючий вузлик. Він прорвався, минув, а через два місяці все повторилося — тільки вузлів уже два. Так виглядає гідраденіт: хвороба, яку легко сплутати з фурункулом і яка, на відміну від нього, має схильність повертатися роками.

Що це таке

Гідраденіт — хронічне гнійне запалення апокринових потових залоз. У народі його називають «сучачим вим'ям» через характерний вигляд вузлів у пахві.

Апокринові залози розташовані тільки в певних зонах, тому й локалізація хвороби передбачувана:

• пахви — найчастіше;
• пахова ділянка та зовнішні статеві органи;
• під грудьми та навколо сосків;
• міжсідничний і навколоанальний простір.

Ці залози починають працювати з періоду статевого дозрівання й поступово згасають до старості. Тому гідраденіт — хвороба переважно людей від 20 до 45 років; у дітей і літніх він практично не зустрічається.

Чому це не фурункул

Різниця принципова, бо визначає лікування.

• Фурункул росте з волосяного фолікула, має некротичний стрижень, після розкриття зазвичай не повертається.
• Гідраденіт іде із залози, стрижня немає, вузол щільний і «сидить» глибше в шкірі. Головне — він схильний до рецидивів, бо уражена не одна залоза, а вся зона.

Саме тому розкриття одного вузла тут не вирішує проблему назавжди — воно знімає гострий епізод. Детальніше про відмінності гнійних вогнищ шкіри — у статті про фурункул та його ускладнення.

Що запускає хворобу

Прямої «інфекційної» причини зазвичай немає — бактерії приєднуються вже вторинно. Основний механізм: закупорка вивідної протоки залози, застій секрету, запалення.

Фактори, що суттєво підвищують ризик:

• куріння — найсильніший доведений фактор; у курців перебіг тяжчий і рецидиви частіші;
• надмірна вага — тертя в складках, підвищена вологість, гормональні зсуви;
• гормональні коливання — загострення часто прив'язані до менструального циклу;
• гоління й депіляція пахв і паху — мікротравми проток;
• антиперспіранти й тісний синтетичний одяг;
• цукровий діабет та імуносупресія;
• спадковість — приблизно у третини пацієнтів хтось у родині мав те саме.

Стадії: наскільки все зайшло далеко

Хірурги оцінюють тяжкість за трьома ступенями (класифікація Хёрлі) — від цього залежить тактика.

I ступінь. Один або кілька окремих вузлів, які запалюються та проходять. Нориць і рубців немає. На цій стадії реально утримати хворобу консервативно.

II ступінь. Рецидивуючі вузли, поодинокі нориці й рубці, вогнища розділені здоровою шкірою.

III ступінь. Вузли зливаються, під шкірою формуються ходи-нориці, з яких постійно сочиться виділення, значна зона рубцювання. Тут майже завжди потрібне планове хірургічне лікування.

Чого не варто робити

Не гріти. Тепло на стадії нагноєння розганяє процес по клітковині.

Не видавлювати. Стрижня немає, видавити нічого — тиск лише проштовхує гній у сусідні тканини.

Не голити зону в період загострення. Кожен мікропоріз — нові ворота для інфекції та новий поштовх до запалення.

Не покладатися на мазі при частих рецидивах. Вони допомагають на I ступені, але не впливають на причину — закупорку проток. Якщо вузли повертаються кілька разів на рік, потрібна системна тактика, а не чергова тюбикова терапія.

Як лікують

Гострий вузол з гноєм. Виконується розкриття під місцевою анестезією: розтин, евакуація гною, ревізія порожнини, промивання, за потреби — дренування. Полегшення настає одразу, далі 5–10 днів перев'язок. Це частина стандартного лікування гнійних процесів, яку ми проводимо вдома.

Між загостреннями. Саме тут вирішується, чи повернеться хвороба:

• відмова від куріння — крок із найбільшим доведеним ефектом;
• зниження ваги та зменшення тертя в складках;
• перехід із гоління на менш травматичні методи видалення волосся;
• м'які антисептичні засоби для миття замість звичайного мила;
• вільний бавовняний одяг;
• перевірка глюкози крові;
• за призначенням лікаря — курси антибіотиків, ретиноїди, гормональна корекція, при тяжких формах — біологічна терапія.

III ступінь. При сформованих норицях і рубцях радикальний варіант один — планове висічення ураженої ділянки шкіри з підшкірною клітковиною. Це вже втручання в умовах стаціонару, з подальшою пластикою або загоєнням вторинним натягом. Наше завдання на цьому етапі — вчасно направити й вести пацієнта після операції: перев'язки та догляд за раною вдома.

Про життя з цим діагнозом

Гідраденіт — хронічна хвороба, і чесно про це сказати важливіше, ніж пообіцяти «вилікуємо назавжди за один розріз». Хороша новина в тому, що на I–II ступені його вдається утримувати в стані тривалої ремісії: у більшості пацієнтів, які кинули палити та зменшили вагу, частота загострень падає в рази.

Погана — у тому, що без зміни фонових факторів кожне наступне загострення залишає більше рубцевої тканини, а рубці незворотні. Тому найкращий момент звернутися — після другого епізоду, а не після п'ятого.

Підсумок

Якщо болючі вузли в пахві чи паху з'явилися вдруге — це вже не випадковість і не «застудив залозу». Розкриття знімає гострий епізод, але хворобу утримують у ремісії інші речі: відмова від куріння, контроль ваги, зміна догляду за шкірою. Чим раніше почати, тим менше рубців залишиться.